Зареєструватись

Логін

Пароль втрачено

Lost your password? Please enter your email address. You will receive a link and will create a new password via email.

Правила внутрішнього трудового розпорядку

Правила внутрішнього трудового розпорядку

«Затверджено»
Наказом Директора ТОВ “ХХХ”
_______________________________
Наказ № 2012/04/15-4/2 від 14 квітня 2012 р.

ПРАВИЛА
внутрішнього трудового розпорядку
ТзОВ “ХХХ”

1.Загальні положення

1.1. Дані правила внутрішнього трудового розпорядку (далі-Правила) розроблено відповідно до Конституції України, Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), інших нормативно-правових актів, що регулюють сферу трудових відносин.
1.2. Метою Правил є: чітка організація праці та зміцнення трудової дисципліни; створення безпечних умов праці; підвищення її продуктивності та ефективності, раціональне використання робочого часу.
Правила поширюються на всіх працівників ТзОВ “ХХХ”
1.3. Незалежно від посади та виконуваної роботи .

1.4. Керівництвом підприємства в особі директора створюються умови, покликані запобігти виникненню індивідуальних та колективних трудових спорів та суперечок в колективі, а в разі їх виникнення – забезпечується вирішення таких спорів та суперечок на взаємовигідних засадах.
1.5. Керівництвом підприємства створюються організаційні, економічні умови для дотримання працівниками трудової дисципліни, використовується метод переконання, заохочення за добросовісну працю та її високу якість. До порушників трудової дисципліни застосовуються заходи дисциплінарної відповідальності, перелічені в розділі 7 цих Правил.

2. Порядок прийняття на роботу і звільнення працівників

2.1 Працівник реалізує своє право на працю шляхом укладення трудового договору з підприємством. За цим договором працівник зобов’язаний виконувати роботу, визначену в ньому, та підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку. Роботодавець у свою чергу, зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін умови праці, необхідні для виконання роботи.
2.2. Право приймати на роботу згідно зі статутом ТзОВ “ХХХ” має директор.
2.3. Директор обирається на посаду рішенням Загальних зборів учасників Товариства, яке оформляється відповідним протоколом.
2.4. При прийнятті на роботу працівнику необхідно:
• подати заяву про прийняття на роботу;
• пред’явити паспорт;
• передати уповноваженому працівнику трудову книжку, оформлену у встановленому порядку (особи, які приймаються на роботу за сумісництвом та ті, що працевлаштовуються вперше трудову книжку не подають);
• пред’явити довідку про присвоєння ідентифікаційного номера.
Звільнені з лав Збройних Сил України подають військовий квиток.
Прийняття на роботу без подання зазначених документів не допускається .
2.5. При прийнятті на роботу, яка вимагає спеціальних знань, роботодавець вправі вимагати від працівника диплом або інший документ, який підтверджує здобуту освіту або професійну підготовку в навчальних закладах.
2.6. Особи віком до 18 років приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду (ст.191 КЗпП України) і в подальшому до досягнення 21 року підлягають обов’язковому медичному огляду.
2.7. При прийняті на роботу забороняється вимагати документи, подання яких не передбачено законодавством, у т.ч. відомості про реєстрацію.
2.8. Прийняття на роботу оформляється наказом роботодавця, з яким ознайомлюють працівника під розпис.
У наказі має бути зазначено найменування роботи (посади) відповідно до Класифікатора професій та посад, умови оплати праці та інші істотні умови трудового договору.
2.9. На всіх працівників, які працюють понад п’ять днів, ведуться трудові книжки. Запис про період роботи за сумісництвом та період навчання заносять до трудової книжки за бажанням працівника на підставі його заяви та довідки з місця роботи за сумісництвом або місця навчання .
Працівникам, що стають до роботи вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п’яти днів після прийняття на роботу.
2.10. При прийомі на роботу або переведенні на іншу роботу працівника обов’язково:
• ознайомлюють з цими Правилами, колективним договором та із посадовою інструкцією (під розпис);
• роз’яснюють його права і обов’язки ;
• інформують під розпис про умови праці, про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та про можливі наслідки їхнього впливу на здоров’я, про право на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору;
• інструктують з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці та протипожежної охорони;
• повідомляють правила збереження комерційної таємниці, вимоги внутрішнього та пропускного режиму на території підприємства, правила поводження і перебування на такій території.
2.11. Дію трудового договору може бути припинено з ініціативи працівника, роботодавця та з інших підстав, передбачених законодавством України (ст.ст. 28, 36, 37, 38, 39, 40, 41 КЗпП України тощо) із обов’язковим дотриманням процедури та умов звільнення, визначених законодавством.
2.12. У день звільнення роботодавець повинен повернути працівникові трудову книжку з внесеним записом про звільнення, видати працівникові копію наказу про звільнення та виплатити всі належні йому від підприємства суми. Записи про причини звільнення в трудову книжку здійснюються в точній відповідності із формулюваннями діючого законодавства. Днем звільнення вважається останній день роботи.

3. Робочий час та час відпочинку

3.1. На підприємстві встановлюється п’ятиденний робочий тиждень. Вихідні дні: субота, неділя.
3.2. На підприємстві встановлюється восьмигодинний робочий день. Розпорядок роботи такий:

• початок роботи: 9.00;
• перерва на харчування та відпочинок: з 13.30 до 14.00;
• закінчення роботи: 18.00.
Крім перерви для харчування та відпочинку, працівникам наказом по підприємству можуть встановлюватися інші перерви. У тому числі передбачені законодавством.
Працівники мають право на короткотермінові перерви санітарно-гігієнічного призначення.
3.3. 3а домовленістю з роботодавцем працівникові може бути встановлено неповний робочий день з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу (ст. 56 КЗпП України). Скорочений робочий час встановлюється для осіб, які мають право на це згідно з трудовим законодавством (ст. 51 КЗпП України).
На підприємстві може бути встановлено скорочений час і для інших працівників за їх згодою в порядку, передбаченому законодавством.
3.4. При необхідності підприємство може встановлювати окремим працівникам за їх згодою індивідуальний режим робочого часу. Це оформляється наказом по підприємству. Таке рішення не повинно суперечити законодавству.
3.5. Перерва для харчування і відпочинку використовується працівником на власний розсуд.
3.6. 3а наявності умов, передбачених ч.З ст.32 КЗпП України, роботодавець може змінювати режим роботи, встановлювати або скасовувати неповний робочий час, попередивши про це працівників за два місяці.
3.7. Протягом робочого часу працівники зобов’язані виконувати роботу, обумовлену трудовим договором, на робочому місці. У випадку виникнення необхідності тимчасово відлучитися з робочого місця з питань виробничої необхідності або з особистих поважних причин працівник зобов’язаний попередньо погодити свою відсутність з керівником та відмітитись в спеціальному журналі.
3.8. Робота у вихідні дні компенсується працівникові в порядку, передбаченому законодавством (ст. ст. 72.107 КЗпП України).
3.9. Залучення працівників до надурочних робіт, роботи у вихідні, святкові та неробочі дні здійснюється в порядку, встановленому законодавством (ст.ст. 62, 71,73 КЗпП України).
3.10. Працівники підприємства мають право на щорічну відпустку, тривалість якої передбачена в колективному договорі підприємства, тривалість якої не може бути меншою, ніж встановлено законодавством. На час відпустки за працівником зберігається місце роботи і середня заробітна плата.
3.11. Графік відпусток складається на кожен календарний рік до 15 січня. Він затверджується роботодавцем за погодження із представницьким органом і під розпис доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків враховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їхнього відпочинку (ст.79 КЗпП ). Щорічно відпустки можуть бути перенесені на інший час у випадках, передбачених законодавством та за згодою сторін.
3.12. Про дату початку відпустки працівник повідомляється письмово не пізніше як за два тижні до встановленого графіком терміну.
3.13. Працівники підприємства мають право на інші види відпусток, передбачені законодавством.

4. Основні права та обов’язки працівників підприємства

4.1. Працівник зобов’язаний:
• своєчасно, до початку роботи, прибути на робоче місце та приготуватися до виконання трудових обов’язків;
• починати роботу відповідно до діючого режиму робочого дня;
• бути на робочому місці від часу початку роботи до часу закінчення роботи, за винятком встановлених перерв на відпочинок та харчування, інших перерв;
• виконувати своєчасно та в повному обсязі робочі завдання (функціональні обов’язки), забезпечувати належну якість виконуваних робіт та виготовленої продукції, не допускати браку та дотримуватися технологічної дисципліни;
• виконувати розпорядження роботодавця, які не суперечать чинному законодавству;
• виконувати обов’язки, покладені на нього трудовим договором;
• виконувати вимоги щодо охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці та протипожежної безпеки;
• користуватися виданими спецодягом, спецвзуттям, засобами індивідуального захисту та запобіжними пристроями;
• вживати заходів для негайного усунення причин та умов, що перешкоджають або ускладнюють нормальну роботу підприємства і негайно повідомляти про таку загрозу керівництво;
• дбайливо ставиться до майна підприємства, дотримуватися встановленого порядку зберігання матеріальних цінностей;
• дотримуватися чистоти й порядку на робочому місці, у відділі та на території підприємства;
• вести себе етично у відношенні до інших працівників та клієнтів підприємства.
4.2. Працівник має право :
• вимагати від роботодавця забезпечення його роботою згідно з професією та кваліфікацією відповідно до укладеного трудового договору;
• вимагати належних, безпечних та здорових умов праці;
• вимагати надання йому спецодягу, спецвзуття, засобів індивідуального захисту, лікувально-профілактичного харчування тощо згідно з нормами, встановленими законодавством;
• своєчасно отримувати заробітну плату, не нижчу за визначену законом та колективним договором;
• оскаржувати неправомірні дії посадових осіб, у тому числі застосовані до нього дисциплінарні стягнення ;
• звертатися до керівництва з пропозиціями щодо поліпшення організації праці та виробництва;
• брати участь у професійних спілках з метою захисту своїх прав та інтересів;
• також на інші права, надані трудовим законодавством.
4.3. Працівника, який за станом здоров’я відповідно до медичного висновку потребує надання легшої роботи, роботодавець повинен перевести за згодою працівника на таку роботу на термін, зазначений у медичному висновку, і у разі потреби встановити скорочений робочий день.

5. Основні права та обов’язки роботодавця

5.1. Роботодавець зобов’язаний (додатково до перелічених в п.2.10 цих Правил обов’язків):
• забезпечувати працівників робочими місцями та надавати роботу за умовами трудового договору;
• забезпечити робоче місце відповідними матеріальними та енергетичними ресурсами, інструментом і приладами, а працівника -спецодягом, спецвзуттям та засобами індувідуального захисту відповідно до нормативно-правових актів;
• проводити вступний та періодичні інструктажі працівників щодо вимог охорони праці, протипожежної безпеки та інших правил безпеки
проведення робіт, перевіряти знання відповідних інструкцій з техніки
безпеки, виробничої санітарії та гігієни праці;
• вживати необхідних заходів для профілактики виробничого травматизму, професійних та інших захворювань працівників ;
• видавати заробітну плату у встановлені законодавством та колективним договором терміни;
• забезпечувати своєчасний поточний та капітальний ремонт обладнання на робочих місцях ;
• контролювати дотримання працівниками трудової дисципліни та організувати облік робочого часу і табелювання працівників;
• створювати умови для підвищення кваліфікації працівників, здобуття освіти ;
• створювати умови для відпочинку працівників;
• виконувати інші обов’язки, умови покладені на нього трудовим законодавством та колективним договором .
5.2 Роботодавець має право:
• вимагати від працівника дотримання положень Правил, посадових інструкцій, умов трудового та колективного договору та вживати необхідних заходів щодо притягнення порушників трудової дисципліни до відповідальності;
• вживати відповідних заходів для морального та матеріального заохочення за сумлінне дотримання вимог цих Правил.

6. Заохочення за успіхи в роботі

6.1. За зразкове виконання обов’язків, встановлених трудовим договором, ініціативну, тривалу і бездоганну роботу, значні трудові досягнення застосовуються такі заходи заохочення:
• оголошення подяки;
• видача премії;
• нагородження цінним подарунком;
• підвищення на посаді або підвищення заробітної плати.

6.2. Роботодавець видає наказ про заохочення і в урочистій обстановці доводить його до відома колективу. Відомості про заохочення заносяться до трудової книжки працівника.
6.3. Працівникам, які успішно й сумлінно виконують свої трудові обов’язки, надаються в першу чергу переваги та пільги в галузі соціально-культурного обслуговування (путівки до санаторіїв і будинків відпочинку та ін). Таким працівникам надається також перевага при просуванні по службі.

7. Відповідальність працівників за порушення Правил

7.1. За порушення трудової дисципліни може бути застосовано один із таких заходів стягнення:
• догана;
• звільнення.
7.2. Звільнення як дисциплінарне стягнення може бути застосоване за такі порушення:
• систематичне невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або цими Правилами, якщо до працівника раніше вже застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення (п. 3 ст. 40 КЗпП України);
• прогул (у тому числі відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин (п.4 ст. 40 КЗпП України);
• поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння (п.7 ст. 40 КЗпП України);
• вчинення за місцем роботи розкрадання (у тому числі дрібного) майна підприємства, встановленого вироком суду, що набрав законної сили (п. 8 ст. 40 КЗпП України).
За інші порушення трудової дисципліни застосовуються виключно догана.
7.3. При визначенні виду дисциплінарного стягнення директор підприємства враховує ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
7.4. Дисциплінарні стягнення застосовуються директором підприємства і оформлення наказом по підприємству (про що повідомляється працівникові під розпис).
7.5. Перед застосуванням дисциплінарного стягнення від працівника вимагається письмове пояснення проступку. Відмова працівника надати таке пояснення не є перешкодою для застосування стягнення. Про відмову надати роз’яснення складається акт за підписом інших двох працівників підприємства .
7.6. Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не враховуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців із дня вчинення проступку.
7.7. Якщо протягом року з дня накладання дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.
Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того ж проявив себе як сумлінний працівник, то стягнення може бути зняте до кінця року.
7.8. Протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення, перелічені в розділі 6 цих Правил, до працівника не застосовують.
7.9. Незалежно від дисциплінарного стягнення, згаданого в п. 7.1 цих Правил, на умовах, визначених колективним договором чи положенням про оплату праці та преміювання, до працівників можуть застосовуватися ще й такі заходи впливу:
• повне або часткове позбавлення премії;
• зменшення або скасування доплат, винагород та інших заохочувальних виплат.

Погоджено:

Запис про ознайомлення                     П.І.Б.                           Підпис

1 коментар ( 1 коментар )

  1. На таких правилах я уже “попадалась” .. они должны утверждаться не директором, а представителями работников.. – см. “статтею 142 КЗпП передбачено, що трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на підставі типових правил”.

Leave a reply