розлучення.
Питання
Дружина загуляла і подала на розвід.У нас є спільна дитина 10 років хлопчик. не хоче щоб ми розлучалися і я теж.І ще він каже що буде жити зі мною.Як затримати процес розлучення або взагалі його не дати щоб зберегти сімю.З дружиною домовитись не виходить.
в процесі
0
Сімейне право, розлучення, аліменти
8 років
8 8 коментарів
4936 переглядів
8 коментарів ( 8 коментарів )
Якщо справа буде в суді і Ви скажете, що не бажаєте розлучатися, суд завжди дась 2-3 місяці для можливості примирення. Якщо примирення не буде, тоді лише, процес розлучення
Заперечуйте проти розірвання шлюбу в суді, говоріть про те, що в інтересах дитини зберегти сім’ю і нехай Ваша дружина доведе зворотнє.
Во-первых ребена держать ( извините, что как о щенке) у себя либо у своих родственников). Во- вторых, определиться что вы хотите оставить у себя сына или сохранить семью.читати далі…
как вы говорите загуляла до такой степени, что хочет розвестись, то это уже не гульки, а чтото серьезнее, держать смысла нет, самое большое что вы выграете, наличие формального брака, а фактически сожительство жены с другим, вам это этого будчитати далі…
на йуха така дружина, не чоловік а тряпка
вы конечно должны сами в первую очередь определиться. но если она не хочет, то зачем это Вам зачем ребенку видеть то, что будет формировать в нем и агрессию, и чувство несправедливости. Он просто ребенок, кот.читати далі…
треба визначати місце проживання дитини, можливо в межах розгляду одного позову про розлучення. Висновок за вашою заявою або по запиту суду має надати Орган опіки та піклування по місцю проживання дитини. Також при цьому має буди врахована думка дитини, та це повинно бути зафіксовано у висновку
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі за заявою про розірвання шлюбу, суди мають враховувати, що воно проводиться органами РАЦС лише у випадках, передбачених статтями 106, 107 СК. При цьому питання про розірвання шлюбу вирішується незалежно від наявності між подружжям майнового спору.
Розірвання шлюбу судом відбувається: за наявності в подружжя спільних неповнолітніх дітей; за відсутності згоди одного з подружжя на розірвання шлюбу, крім випадків, передбачених ст. 107 СК; за спільною заявою подружжя, яке має дітей, відповідно до ст. 109 СК; за позовом одного з подружжя відповідно до ст. 110 СК.
Оскільки розгляд справи провадиться в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів, суди згідно зі ст. 119 ЦПК повинні вимагати від осіб, що подали заяву, повного викладення обставин, якими обґрунтовуються дані вимоги, й посилання на засоби їх доказування. Наприклад, у заяві про розірвання шлюбу має бути зазначено дату й місце реєстрації шлюбу, мотиви його розірвання, чи є від шлюбу неповнолітні діти, при кому з батьків вони перебувають, пропозиції щодо участі подружжя в утриманні та вихованні дітей після розірвання шлюбу, чи заявляються інші вимоги, які може бути вирішено одночасно з позовом про розірвання шлюбу. До заяви додаються: свідоцтво про реєстрацію шлюбу, копії свідоцтв про народження дітей, довідки щодо розміру заробітку та інших доходів, а також усі необхідні документи відповідно до заявлених вимог. Якщо заява не відповідає вимогам закону, слід застосовувати правила ст. 121 ЦПК.
Проголошена Конституцією України охорона сім’ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з’ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Передбачене ч. 1 ст. 111 СК вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення (ч. 5 ст. 191 ЦПК). Судам слід використовувати надану законом можливість відкласти розгляд справи для примирення подружжя, особливо за наявності неповнолітніх дітей.