РЕКОМЕНДАЦІЇ МТСБУ.

Чи має право страховик відмовити у здійсненні страхового відшкодування на підставі пп. 37.1.3 п. 37.1 ст.37 Закону, якщо особа, яка має право на отримання відшкодування, не подала заяву про страхове відшкодування у строки і за умов, визначених п.35.1 ст. 35 Закону?

«35.1. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, – МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися:

а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ;

б) прізвище, ім’я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження;

в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують;

г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих;

ґ) підпис заявника та дата подання заяви»
(п. 35.1 ст. 35 Закону у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування»).

«37.1. Підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є:

37.1.1. навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на осіб, дії яких пов’язані з виконанням ними громадянського чи службового обов’язку, вчинені у стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або під час захисту майна, життя, здоров’я. Кваліфікація дій таких осіб встановлюється відповідно до закону;

37.1.2. вчинення особою, відповідальність якої застрахована (страхувальником), водієм транспортного засобу умисного злочину, що призвів до страхового випадку (події, передбаченої статтею 41 цього Закону);

37.1.3. невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов’язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди;

37.1.4. неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров’ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди;

37.1.5. одержання страхувальником повного відшкодування шкоди за договором майнового страхування від особи, яка її завдала.

37.2. Рішення страховика про відмову у здійсненні страхової виплати повідомляється страхувальнику у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.

37.3. Незадовільне фінансове становище страховика (МТСБУ) не є підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати)»
(ст. 37 Закону, у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування»).

Підпункт 37.1.3 пункту 37.1 статті 37 Закону передбачає обов’язкову наявність одночасно двох умов:
а) потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, не виконано своїх обов’язків, що визначені Законом;
б) таке порушення призвело до неможливості страховика встановити факт ДТП, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.

Подання заяви про страхове відшкодування є встановленим Законом способом реалізації права на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, а не обов’язком потерпілого або іншою особою, яка має право на його отримання.
Відсутність такої заяви створює перешкоду у прийняті рішення про виплату страхового відшкодування, однак не перешкоджає страховику встановити факт ДТП, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.
Враховуючи вищезазначене, Дирекція МТСБУ вважає, що не подання або несвоєчасне подання заяви про страхове відшкодування не свідчить про настання підстави, що передбачена підпунктом 37.1.3 пункту 37.1 статті 37 Закону.
Однак, тривале неподання заяви про страхове відшкодування (за шкоду, заподіяну майну, впродовж 1 року, а за шкоду, заподіяну здоров’ю або життю, – 3 років) є іншою підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування, що визначена підпунктом 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону.