Застава як запобіжний захід – порядок дії встановлено КМ України.
Застава як запобіжний захід. 11 січня 2012 року Кабінет Міністрів України затвердив Постановою №15 Порядок внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу. Цим порядком встановлено механізм внесення, повернення та звернення у дохід держави коштів у разі застосування запобіжного заходу у вигляді застави.
Застава може бути внесена підозрюваним, обвинуваченим, підсудним, іншою особою, яка діє від його імені, або ж т. зв. заставодавцем – іншою фізичною чи юридичною особою, яка вносить кошти від свого імені (при цьому застава не може бути внесена юридичними особами державної або комунальної власності або такими, що фінансуються з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі яких є частка державної, комунальної власності або яка належить державному, комунальному суб’єкту господарювання).
Застава вноситься у національній грошовій одиниці на спеціальний рахунок суду, який обрав такий запобіжний захід, відкритий в органах Казначейства. Внесення коштів здійснюється не пізніше п’яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави.
Застава підлягає повному чи частковому поверненню або звернення у дохід держави на підставі відповідної постанови (ухвали) судді чи суду у випадках, передбачених Кримінально-процесуальним кодексом України.
5 коментарів ( 5 коментарів )
Хто небудь займається кримінальними справами? Як вона раніше вносилась, хіба не так само?
Кримінальними справами не займаюсь )) але за редакцією КПК до січня 2012 року застава полягала у внесенні на депозит органу досудового розслідування або суду підозрюваним, обвинуваченим, підсудним, іншими фізичними чи юридичними особами грошей чи передачі їм інших матеріальних цінностей.
Тепер застава вноситься на спеціальний рахунок суду, який обрав такий запобіжний захід, і при цьому застава не може бути внесена юридичними особами державної або комунальної власності або такими, що фінансуються з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі яких є частка державної, комунальної власності або яка належить державному, комунальному суб’єкту господарювання (КПК такого обмеження не містив).
За словами міністра юстиції Олександра Лавриновича, ця ініціатива уряду викликана змінами у законодавстві, зокрема, у зв’язку з внесенням змін до статті 154-1 Кримінально-процесуального кодексу України (законом України від 15 листопада 2011 №4025-VI щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності).
Згідно нових змін до КПК стосовно ст.154-1,розмір застави істотно змінився.
Наприклад:
-щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину – однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
-щодо особи, обвинуваченої у вчиненні іншого тяжкого або особливо тяжкого злочину чи раніше судимої особи, – п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
-щодо інших осіб – п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (КПК до внесення змін).
А згідно КПК у новій редакції:
-щодо особи,підозрюваної чи обвинуваченої у вчинені злочину невеликої або середньої тяжкості,- від трьохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
–щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину – від тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
-щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину – від чотирьох тисяч п’ятсот до сімнадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Якщо у старій редакції КПК, законодавець передбачив розмір застави за вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, то у новій редакції, ще й за вчинення злочинів невеликої та середньої тяжкості.
Однак на офіційному сайті “Судова влада України” чомцсь не спішать публікувати реквізити цих спецрахунків, що створює можливості для “зловживань”: не правильно вказано призначення платежу – заяву повернуть, а заставу потім ще пошукати треба буде по казначействах))
Можливо і таке буде.