Інформація про особу, згідно тлумачення КС України – конфіденційна інформація.
За конституційним поданням Жашківської районної ради Черкаської області Конституційний суд України (далі – КС) 20 січня 2012р. розтлумачив положення ст. 32 Конституції України з наступних питань:
– що слід розуміти під інформацією про особисте і сімейне життя, зокрема, чи належить така інформація до конфіденційної інформації про особу;
– чи є збирання, зберігання, використання та поширення інформації про особу втручанням в її особисте і сімейне життя.
Згідно з резолюцією КС, інформацією про особисте та сімейне життя особи є будь-які відомості та/або дані про відносини немайнового та майнового характеру, обставини, події, стосунки тощо, пов’язані з особою та членами її сім’ї, за винятком передбаченої законами інформації, що стосується здійснення особою, яка займає посаду, пов’язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень. Така інформація про особу є конфіденційною і збирання, зберігання, використання та поширення такої інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя. Таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
В цьому ж рішенні КС зазначив, що згідно із законодавством України не належать до інформації з обмеженим доступом, зокрема:
– декларації про доходи осіб та членів їхніх сімей, які претендують на зайняття чи займають виборну посаду в органах влади або обіймають посаду державного службовця, службовця органу місцевого самоврядування першої або другої категорії;
– персональні дані фізичної особи, яка претендує зайняти чи займає виборну посаду (у представницьких органах) або посаду державного службовця першої категорії, за винятком інформації, яка відповідно до закону визначена такою, що належить до інформації з обмеженим доступом;
– відомості про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб.
Таким чином збирання, зберігання, використання та поширення відомостей про незаконні дії держслужбовців дозволяється. Зокрема, цікавою з цього приводу буде думка працівників ДАІ, яким аматорські зйомки водіїв “Дорожнього контролю” уже напевно “в печінках” сидять…
Детальніше ознайомитись з рішенням КС можна тут
5 коментарів ( 5 коментарів )
Серед всієї семіотичної конструкції, потенційну небезпеку я вбачаю у двох судженнях:
1. інтереси національної безпеки;
2. економічний добробут;
На мій погляд, зміст такого поняття, як “добробут” є досить розмитим та оціночним. Отже, може бути інтерпретований по-різному в правових ситуаціях (в залежності від позиції сторони по справі).
Термін “добробут”, є насамперед надбанням правової аксіології, та в майбутньому потребує точного визначення та законодавчого закріплення.
Інтереси нац. безпеки, теж не особливо внушають довіру. Адже, під її егідою може відбуватись несанкціоноване вторгнення в особисте та сімейне життя особи…
По суті, КС не сказав нічого нового, наприклад депутати ВР, із самого початку відмежували свій майновий стан від такого поняття як “публічна інформація”.
Щодо інтересів нац. безпеки маємо чудовий приклад – “США”, які під гаслом національної безпеки все більше і більше втручаються в особисте життя своїх громадян. Приймають так звані “антитерористичні закони”, які розширюють повноваження спецслужб.
Хоч одне добре, що не є обмеженою в доступі інформація, що стосується декларації про доходи посадовців та ін.осіб.
а вона то, по-моєму, найбільше дійсності і не відповідає… :))