Початок перебігу строку для подачі позову про стягнення невиплаченої вчасно зарплати при звільненні від КСУ
Конституційний Суд оприлюднив рішення у справі про тлумачення положень КЗпП про строки звернення до суду з трудових спорів, прийняте 22.02.2012 р.
Основою для конституційного звернення громадянина України Володимира Стріхаря стало неоднакове застосування судами норм статті 233 КЗпП про строки звернення до суду по трудових спорах, зокрема, у спорах про виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди. Так, одні суди виходили з того, що початок обчислення такого строку припадає на день, коли працівник дізнався або міг дізнатися про порушення своїх прав (без прив’язки до виплати зарплати), а інші обчислювали цей термін з наступного дня після фактичного розрахунку зі звільненим працівником, незалежно від тривалості затримки з виплати зарплати.
Вказавши на те, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, належних йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, КСУ дійшов висновку, що працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог тільки на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.
Виходячи з цього, Суд вважає, що тримісячний термін для звернення працівника до суду з заявою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та відшкодування заподіяної при цьому моральної шкоди, починає спливати з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати, фактично з ним розрахувався.
1 коментар ( 1 коментар )
А якщо роботодавець з працівником взагалі не розрахувався (або не повністю, тобто сума спірна), то виходить строк починається із моменту звільнення?