оскарження постанови ДАІ зупинка у забороненому місці

________________________ районний суд
ПОЗИВАЧ: ПІП____________________________________
інд 00000, м. Львів, вул. ____________________________

ВІДПОВІДАЧІ:
1. ПІП_________________,
інспектор адміністративної практики відділу
державної автомобільної інспекції з
обслуговування адміністративної території м. Львова
та автомобільно- технічної інспекції при
Головному Управлінні Міністерства
Внутрішніх справ України
у _____________ області.
інд. 00000,м. _______, вул. __________

2.Управління Державної автомобільної інспекції Головного
Управління Міністерства Внутрішніх справ України у
_________області інд00000, м. _______, вул. __________

АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
(на постанову АА № 000000 по справі про адміністративне правопорушення від ___________ року)

________________ року, постановою АА № 000000 по справі про адміністративне правопорушення, інспектором адміністративної практики ВДАІ з ОАТ м. __________ та АТІ, ПІП_________________, було накладено на мене, ПІП________________, адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 280 (двісті вісімдесят) грн., за зупинку автомобілем марки БМВ д.н.з. ВС 00000 ТС, власником якого я являюсь, в зоні дії дорожнього знаку 3.34 д.1 «Зупинку заборонено».
З вищевикладеною постановою не погоджуюсь, вважаю її незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав.
Основним для вирішення справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення складу правопорушення. Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність.
Діяння повинне бути винним, а саме суб’єктивна сторона складу адміністративного правопорушення характеризується умислом або з необережності.
Адміністративне правопорушення визначається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Адміністративне правопорушення визначається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна і могла їх передбачити.
У моїх діях, які кваліфікуються за ч.1ст.122 КУпАП відсутній склад правопорушення, адже відсутня суб’єктивна сторона вищевказаного складу адміністративного правопорушення. Винних дій я не вчиняла, оскільки це була вимушена зупинка з невідомих мені причин машина зупинилась і я не мала можливості її завести тому для уникнення аварійної ситуації на дорозі та для нормальної можливості руху транспорту на даному участку дороги, мною вчинено вимушену зупинку на боковій частині, щоб не заважати руху транспорту.
Машина зупинилася та був заблокований центральний замок, я включила аварійну світлову сигналізацію та поїхала на станцію технічного обслуговування для того, щоб привезти спеціаліста. В час моєї відсутності, працівники автоінспекції порахували мою аварійну зупинку за адміністративне правопорушення та наклали адміністративне стягнення. Таким чином, в моїх діях відсутня суб’єктивна сторона (умисел або необережність) складу правопорушення передбаченого ч.1.ст122 КУпАП.
В момент моєї вимушеної зупинки, зі мною в машині перебував мій чоловік, ПІП___________ та його товариш ПІП_________________, які можуть підтвердити той факт, що зупинка була вимушена і що була ввімкнена аварійна світлова сигналізація.
Взагалі вчинене мною діяння не підпадає під кваліфікацію адміністративного правопорушення передбаченого диспозицією ч.1 ст.122 КУпАП.
Згідно оскаржуваної постанови мною нібито порушено п. 3,34 д.1 ПДР України, хоча при винесенні даної постанови інспектор ДАІ не врахував інших положень ПДР України, а саме пп. 9.9 «а» та 15.14, де вказується про можливість вимушеної зупинки, що не є порушенням ПДР, а саме:
Пункт 9.9. ПДР України:
• Аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена:
• а) у разі вимушеної зупинки на дорозі;
Пункт 15.14 ПДР України:
• У разі вимушеної зупинки в місці, де зупинку заборонено, водій повинен вжити всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб, а за неможливості це зробити — діяти згідно з вимогами пунктів 9.9-9.11 цих Правил.
У моєму випадку було здійснено вимушену зупинку і це не слід розцінювати, як порушення ПДР та кваліфікувати діяння як адміністративне правопорушення.
Крім того слід врахувати те, що працівниками ДАІ було порушено також вимоги(правила) встановлені КУпАП.
Було порушено вимоги статті 247 КУпАП, а саме працівники ДАІ не застосували даної статті і незаконно притягнули мене до адміністративної відповідальності, а навпаки інспектор зобов’язаний був закрити провадження, оскільки відсутній склад адміністративного правопорушення.
У відповідності до ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол та ст.256 КУпАП передбачено, що протокол підписується особою, яка вчинила правопорушення, тобто це свідчить про те, що я зобов’язана була підписати протокол та відповідно мала право дати свої зауваження, але протокол я по сьогоднішній день не бачила та взагалі невідомо чи від був складений і фактично я не мала змоги дати свої зауваження до протоколу. Таким чином працівником ДАІ було порушено ст.ст.254, 256 КУпАП.
Отже, вищенаведене свідчить, що мною не було вчинено адміністративного правопорушення та мене незаконно притягнули до адміністративної відповідальності.
Згідно ст.7 КпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Але у моєму випадку не можна взагалі говорити про законість застосування адміністративного стягнення, адже постанова винесена без моєї участі у справі. Свідчення цього відсутність підпису на постанові в графі «підпис особи відносно якої винесено постанову».
При цьому порушено вимоги ч. 1 ст. 268 КпАП України, згідно з якою справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Внаслідок порушення зазначеної норми я була позбавлена можливості дати по справі особисті пояснення, заявити клопотання про допит свідків та про витребування доказів, у зв’язку з чим оскаржену постанову не можна вважати законною.
Відповідно до ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Відповідно до ст. 288 КУпАП постанову може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку визначеному КАС України, з особливостями встановленими КУпАП.
Особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати держмита.
Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Оскаржувану постанову я отримала лише _______ цього року, а тому не мала повних десять днів, відведених Законом, для оскарження даної постанови а від так вважаю, що мною з поважних причин пропущено строк на подання позову який я прошу суд поновити.
Враховуючи викладене, керуючись п.п. 9.9, 15.14 ПДР України, ст.ст. 287-289, 291-293 КУпАП, ст.ст. 6, 74, 104-106, 107 КАС України, –

ПРОШУ:

1. Поновити строк на подання адміністративного позову як такий, що пропущений з поважних причин.
2. Прийняти адміністративний позов до розгляду.
3. Скасувати постанову АА № 000000 по справі про адміністративне правопорушення від ___________року, а справу закрити.
4. Завчасно повідомити мене про час та місце розгляду справи, з метою надання мені можливості взяти участь у судовому засіданні.
5. В якості забезпечення адміністративного позову, в порядку ст. 117 КАС України, зупинити дію постанови АА № 000000 по справі про адміністративне правопорушення від ______________ року, до вирішення справи в суді.
6. В порядку забезпечення доказів викликати, як свідків ПІП_____________, що проживає в м. ________ по вул. _______________ та ПІП_____________, що проживає в м. _________і по вул. ______________

ДОДАТКИ:

1. Копії позовної заяви для вручення відповідачам.
2. Постанова АА № 000000 по справі про адміністративне правопорушення від _________ року з ксерокопіями фотографій.

«___»_______________20__року
ПІП_______________